Проекти містобудівної документації

ПОВІДОМЛЕННЯ

Білозерською селищною радою прийняте рішення від 26.03.2018 №116/342 «Про надання дозволу на розроблення генеральних планів населених пунктів Білозерської селищної ради об’єднаної територіальної громади Білозерського району Херсонської області».

Виконавчий комітет Білозерської селищної ради визначено замовником проекту зазначеної містобудівної документації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» направляємо Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки  проекту «Генерального плану смт.Білозерка».

Пропозиції та зауваження приймаються протягом 15 днів за адресою: приміщення селищної ради, кабінет 4, вул. Свободи, 83, смт Білозерка

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту містобудівної документації «Генеральний план смт.Білозерка»

зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування; Зміст містобудівної документації – Генерального плану смт.Білозерка (далі – генеральний план) відповідає вимогам ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»

Генеральний план складається з текстової (Загальні положення) та графічної частин.

Текстова частина містить наступні розділи:

1.       Вступ

1.1. Словник термінів

2.    Аналітична частина

2.1. Стисла характеристика географічного розташування та адміністративний статус населеного пункту, місце в системі розселення.

2.2.     Характеристика існуючого стану території населеного пункту.  Оцінка реалізації попереднього генерального плану.

2.3.     Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають конкурентні переваги та обмеження розвитку населеного пункту.

2.4.     Характеристика структури та обсяги існуючого житлового фонду, об’єктів обслуговування, перелік об’єктів господарського комплексу.

Садибна.

Одиниця виміру.

Значення показника.

2.5.     Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища.

2.6.     Аналіз ресурсного потенціалу, тенденції розвитку населеного пункту.

3.    Обгрунтування пропозицій

3.1. Основні пріоритети та цільові показники соціального і демографічного розвитку території населеного пункту з метою формування повноцінного життєвого середовища.

3.2.     Цільові показники і галузева структура економічної діяльності та зайнятості населення.

3.3.     Характеристика територій для подальшого розвитку населеного пункту, територій спільних інтересів суміжних територіальних громад.

3.4.     Пропозиції щодо зміни межі населеного пункту.

3.5.     Опис перспективної планувальної структури та функціонального зонування.

3.6.     Характеристика територій та визначення заходів щодо їх освоєння.

3.6.1.      Проблемні території та умови їх реабілітації

3.6.2.      Території пріоритетного розвитку та умови їх освоєння.

3.7.     Пропозиції щодо формування системи громадських центрів.

3.8.     Обсяги житлового будівництва.

3.9.     Розвиток вулично-дорожньої мережі, транспорту, інженерної інфраструктури.

3.9.1.      Вулично – дорожня мережа, транспорт.

3.9.2.      Інженерне забезпечення та розміщення магістральних інженерних мереж, споруд

3.9.2.1.          Водопостачання.

3.9.2.2.          Водопровідні мережі та споруди.

3.9.2.3.          Протипожежні заходи.

3.9.2.4.          Каналізування: мережі та очисні споруди.

3.9.2.5.          Каналізування поверхневих вод.

3.9.2.6.          Санітарне очищення.

3.9.2.7.          Газопостачання.

3.9.2.8.          Електропостачання.

3.9.2.9.          Теплопостачання.

3.10.   Заходи інженерного підготовлення та захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, організації відведення поверхневих вод.

3.11.   Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища, подолання та запобігання впливу проявів негативних природно-техногенних факторів для поліпшення життєвого середовища.

3.12.   Рекомендації щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини.

3.13.   Рекомендації щодо встановлення режиму використання території, визначених для майбутніх містобудівних потреб.

3.14.   Рекомендації щодо розроблення плану зонування території або черговості виконання плану зонування її окремих частин та детальних планів територій.

3.15.   Перелік організаційних заходів із реалізації генерального плану, у тому числі з підготовки відповідних нормативно-правових актів, наукових, проектних, розвідувальних, пошукових та інших робіт.

4.    ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СМТ БІЛОЗЕРКА

5.    РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ НА ОСНОВІ ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ

5.1. Загальні положення.

5.1.1.      Основні терміни та визначення понять.

5.2.     Принципи зонування території населеного пункту.

5.3.     Перелік територіальних зон, що визначаються на схемі зонування.

5.4.     Містобудівні регламенти як сукупність обов’язкових вимог до використання земельних ділянок та об’єктів нерухомості, що встановлюються в межах територіальних зон.

5.4.1.      Загальні положення функціонального зонування території

5.4.2.      Види використання земельних ділянок в межах територіальних зон.

5.4.3.      Перелік дозволених видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах різних територіальних зон.

5.4.3.1.          Громадські зони – Г.

5.4.3.2.          Житлові зони – Ж..

5.4.3.3.          Ландшафтно-рекреаційні зони – Р.

5.4.3.4.          Зони транспортної інфраструктури – ТР.

5.4.3.5.          Зони інженерної інфраструктури – ІН..

5.4.3.6.          Комунально-складські зони – КС..

5.4.3.7.          Виробничі зони – В..

5.4.3.8.          Спеціальні зони – С..

5.4.4.      Режими використання території, пов’язані з дією обмежень, що розповсюджуються на територію населеного пункту.

5.4.4.1.          Єдині містобудівні умови та обмеження забудови, використання земельних  ділянок в межах територіальних зон.

5.4.4.2.          Загальні вимоги до ділянок, що знаходяться в зонах впливу інженерно-транспортних комунікацій та санітарно-захисних зонах.

5.5.     Містобудівні умови та обмеження забудови територіальних зон.

5.6.     Рекомендації щодо розроблення механізму впровадження Зонінгу.

6.    ОХОРОНА  НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1. Зміст  та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.

6.2.     Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено.

6.3.     Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу.

6.4.     Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

6.5.     Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування.

6.6.     Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.

6.7.     Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.

6.8.     Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення.

6.9.     Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

6.10.   Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

6.11.   Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію..

7.         ДОДАТКИ

У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів

При розробленні генерального плану враховано:

а) Генеральну схему планування території України

б) схеми планування території Херсонської області;

в) стратегію розвитку Білозерської селищної ради;

г) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію;

д) інформацію земельного кадастру;

е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території;

ж) спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об’єктів культурної спадщини тощо.

Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) Територія генерального планування становить 1142,5 га.

Відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2018, ДБН Б.1-1-15:2012, СН 173-96 з урахуванням рекомендаційних вимог ОВНС (п. 5.6.7.) та натурних обстежень території селища встановлено нормативні санітарно-захисні та охоронні зони від існуючих об’єктів, які мають негативний вплив на навколишнє середовище. Графічне викладення цих даних подано на кресленні «Існуючий план поєднаний зі схемою існуючих планувальних обмежень» в М 1:5000.

Санітарно-захисні зони підприємств (V класу за санітарною класифікацією) наведено нормативні.

Обстеженням населеного пункту виявлено порушення санітарно-захисних зон до житлової та громадської забудови:

–       від повітряних ліній електропередачі;

–       від діючих кладовищ;

–       від промислових майданчиків.

Основним недоліком населеного пункту є відсутність очисних споруд та  водовідведення на більшій частині території смт Білозерка.

Є потреба в будівництві об’єктів громадського обслуговування, зони відпочинку та спортивних споруд.

Існуюче сміттєзвалище смт Білозерка розташоване в північній частині селища, за межами населеного пункту..

У смт Білозерка передбачена планово-регулярна та планово-подвірна система збору твердих побутових відходів із вивезенням їх на існуюче сміттєзвалище.  Станом на 01.01.2018 року його загальна площа складала 2,8 га.

Природнє середовище селища представлене озером Біле, що примикає зі східної сторони до межі селища.. 24 листопада 2015 року було створено національний природний парк «Нижньодніпровський». Озеро Біле –  лиманового походження, входить до господарської зони НПП «Нижньодніпровський», яка має відносно високий рівень антропогенної трансформації території. Згідно чинного законодавства в межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на НПП завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення НПП, а також землі інших землевласників і землекористувачів, що включені до складу НПП, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

Повітряне середовище

Клімат регіону формується під дією холодних континентальних повітряних мас Скандинавії та Азії, а також теплих субтропічних повітряних мас Середземномор’я та Атлантичного океану.

Клімат території помірно-континентальний із м’якою зимою (середні температури зимових місяців –1°..–3°С) та жарким літом (середні температури +22°..+23°, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура в останні 5 років коливається в межах 11,4°–11,7° і має стійку тенденцію до підвищення [6]. Середня річна температура в регіоні в сучасний період становить 10,3°С

Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останні десятиліття їх кількість збільшується.

Випаровування з поверхні суші в регіоні становить 428 мм за рік. Його значення найбільші в травні-липні, найнижчі – в січні. Випаровування з водної поверхні значно більші і становлять 880-1050 мм за рік. Вітер є найбільш мінливою характеристикою регіону.

Сукупність випаровування, опадів та температурного режиму території формує помірно зволожений клімат в регіоні з дефіцитом у теплий період року. Річний хід відносної вологості для смт. Білозерка наведено на рисунку.

Серед небезпечних гідрометеорологічних явищ в регіоні дослідження відмічаються сильні вітри та ожеледньо-паморозеві відкладення. Раз у 5–7 років трапляються смерчі. Клімату регіону притаманні літні суховії та зимові відлиги, які часто негативно впливають на стан флористичних та фауністичних угруповань в окремі періоди року.

В цілому, за метеорологічними показниками рік в регіоні досліджень  з вологою, ранньою, тривалою весною, жарким, сильно посушливим літом та теплою, тривалою, помірно вологою осінню. Зими недовготривалі та не глибокі, нерідко з пізнім початком та кінцем.

На території населеного пункту смт Білозерка відсутні підприємства , які мають негативний вплив на повітряне середовище. Отже ризик від забруднення атмосферного повітря проектованої території смт Білозерка, при умові дотримання проектованих Генеральним планом умов, відсутній.

Акустичний вплив

Транспортний шум є основним акустичним забруднювачем практично всіх сучасних міст та селищ. Основним джерелом шуму на території селища є автотранспорт, що рухається автошляхами державного  значення: Т-22-01 «Білозерка – Херсон»,  О220225 «Межа Миколаївської області – Станіслав – Білозерка»  та  О220201 «Білозерка – Кізомис – піонертабір».

Рівень шуму зростає зі збільшенням швидкості руху та вологості покриття. Під час руху на І–ІІ передачі домінує шум двигуна. Найменші рівні шуму спостерігаються при швидкості руху 55–65 км/год легкових автомобілів і 45–55 км/год вантажних автомобілів. На ІII–IV передачі зростає шум від контакту шин з покриттям і домінує при 80 км/год. Генеральним планом передбачено максимальну швидкість руху по магістральним дорогам та вулицям 50 км/год. Таким чином акустичний вплив на населення смт Білозерка буде мінімальний.

Електромагнітне випромінювання

Серед фізичних факторів навколишнього середовища, що негативно впливають на здоров’я городян, велику роль відіграють електромагнітні поля (ЕМП).

Відповідно до державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань від 01.08.1996 № 239 до джерел електромагнітного випромінювання в населених пунктах належать радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють в смузі радіочастот, а також мережа ліній електропередачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій. До складу підстанцій можуть входити: розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристрої і споруди. З метою захисту населення від впливу електричних полів (ЕП) встановлюються санітарно-захисні зони. Санітарно-захисною зоною вважається територія, на якій напруженість ЕП перевищує 1 кВ/м. Санітарно-захисна зона для ПЛ 330 кВ і більше встановлюється у вигляді земельної ділянки, межі якої регламентуються по обидві сторони від неї на певній відстані від проекції крайніх фазних проводів на землю, в перпендикулярному до ПЛ напрямку.   В межах населеного пункту зазначені ЛЕП відсутні.

В смт Білозерка основними джерелами електромагнітного випромінювання є станції мобільного зв’язку. Станції мобільного зв’язку розташовані за межами житлової та громадської забудови і не мають впливу на довкілля.

Водне середовище

Для забезпечення водно-господарських потреб території смт Білозерка використовуються артезіанські свердловини. Згідно розрахунків є необхідність в функціонуванні 13 свердловин та 1 резервної свердловини. Дана потреба забезпечується існуючими робочими свердловинами в кількості 9 одиниць, з свердловини запроектовано та 2 свердловини існуючі законсервовані.

Забезпеченість населення смт Білозерка централізованим водовідведенням становить 46%. Інші жителі садибної забудови користуються дворовими вбиральнями або локальними очисними спорудами, які розміщені на власних ділянках. Вивезення стоків здійснюється асенізаційним транспортом. Відповідно до «Схеми інженерного обладнання території» проектом передбачено розділити територію смт Білозерка на 4 басейни каналізування. В кожному з басейнів передбачено будівництво очисних станцій комунальної каналізації та стічних вод. В залежності від об’єму стічних вод передбачено встановлення двомодульних установок BIOTAL залізобетонного виконання закритого типу призначені для глибокого біологічного очищення господарсько-побутових стічних вод.

Грунтове середовище

Стан ґрунтового середовища  в урбанізованих  територіях в результаті атропогенних (техногенних) факторів  має тенденцію до погіршення в результаті втрати своїх природних властивостей. Основних змін зазнає його хімічний склад. Особливо це стосується територій, прилеглих до автотранспортних шляхів, місць складування та зберігання відходів. Такі ґрунти переходять із категорії природніх у техноземи. Результатом цього є забруднення ґрунту радіонуклідами,  важкими металами, які викидаються вихлопними газами, їх засмічення, порушення профілю, зміна його фізичних та механічних властивостей, і як наслідок – біологічних.

Дослідження на визначення вмісту забруднюючих речовин верхніх шарів ґрунту у місцях можливого забруднення не проводилися, інформація з цього приводу відсутня.

Закономірним є те, що близьке розташування вздовж автотранспортних магістралей та промислових зон присадибних ділянок індивідуальної забудови, садів і городів  створює небезпеку накопичення токсичних речовин у ґрунті та вирощеної на ньому продукції.

Генеральний план та Зонінг території населеного пункту є комплексним документом, проектні рішення якого в різній мірі та формі можуть впливати на стан довкілля та здоров’я населення. Відсутність затвердженого генерального плану може мати ймовірні наслідки для таких складових навколишнього природного середовища, як ґрунт, ландшафт, повітря, поверхневі води. Незабезпечення централізованим  водовідведенням може призвести до забруднення водних ресурсів, накопичення відходів та незадовільний стан полігонів твердих побутових відходів, забруднення ґрунтових вод від скидів сільськогосподарських підприємств.

характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) Генеральний план та Зонінг території смт Білозерка розробляється з урахуванням природно-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів.

Негативні наслідки планованої діяльності на мікроклімат, а також вплив фізичних факторів впливу на довкілля не планується. Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з плановою діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудуться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

Негативного впливу на стан здоров’я чи захворюваність, а також погіршення умов життєдіяльності місцевого населення не передбачається.

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів.

В складі даного проекту такі дослідження не проводилися.

екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) Генеральним планом передбачено зміну меж населеного пункту смт Білозерка, в тому числі і зі східної сторони, включити в межі селища частину озера Біле для облаштування рекреаційної зони активного відпочинку та будівництва набережної вздовж озера.

Як вже зазначалось, озеро Біле входить до господарської зони НПП «Нижньодніпровський», а отже господарська діяльність може здійснюватися з додержанням вимог та обмежень.

Озеро Біле входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпра» головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Воно відіграє визначну гідрологічну, біологічну та екологічну роль в природному функціонуванні великого річкового басейну та берегових екосистем, є місцем перебування рідкісних тварин (близько 70 видів), зростання рідкісних рослин і грибів (близько 30 видів) та локалізації типових і рідкісних рослинних комплексів (близько 19). Як екотонна екосистема є важливим центром біорізноманіття. Є важливим місцем розмноження для багатьох видів водно-болотних птахів. Є дуже цінним для збереження та відновлення унікального комплексу риб, що включає більше 60 видів та підвидів.

Водний баланс озера складається з приходної та витратної частин. Надходження вод до акваторії відбувається за рахунок атмосферних опадів, стоку з Білозерської балки, виходу назовні підземних джерел та притоку з руслової мережі Дніпра. Витратна частина балансу складається з випаровування вод та їх зворотного відтоку до рук. Кошової.

Не дивлячись на достатньо інтенсивний зовнішній водообмін водойми  динаміка водних мас у ній незначна. Середні значення стокових течій становлять 0,05–0,07 м/с. Найбільші їх значення фіксуються в поверхневих шарах де вони під дією вітру можуть сягати 0,20–0,40 м/с.

Одним із екологічних аспектів течій води є оцінка їх впливу на процеси самоочищення водних об’єктів. Відомо, що для визначення динамічної складової самоочищення використовують відносну величину Кд/Кст [2], що залежить від швидкості течії наступним чином:

Кд/Кст = v / (0,0031 + 0,0348 v),

де: Кст – коефіцієнт біохімічного окиснення речовини в нерухомому водному середовищі; Кд – динамічна складова узагальненого коефіцієнта самоочищення, v – швидкість течії в м/с.

Так, в озері Білому при середній швидкості вітру динамічна складова самоочищення (Кд/Кст) складає 7,6–9,9. При цьому, на прибрежній ділянці водойми вона дещо більша (табл.1). У центральній частині лиману процеси самоочищення протікають дещо слабкіше ніж на прибережних акваторіях, оскільки вона більш глибока та водні маси тут менш рухливі.

Через гідравлічний зв’язок з русловою мережею Дніпра у водоймі відбувається щоденне коливання рівня води. Коефіцієнт послаблення добової амплітуди рівня води через опір протоки становить 0,877. За таких умов, лише 87,7% коливань рівня у русловій мережі повторюються у водоймі.

Середня добова амплітуда коливання рівня в районі смт. Білозерка становить 0,17–0,21 м. Такі значення не мають значної розмивної здатності та знаходяться в межах прийнятних для нормального існування прибережних біотопів.

Хвильові процеси, як один з елементів динаміки водних мас, також яскраво не виражені. Незначна довжина розгону хвиль (максимальна при північних та південних вітрах становить 3,7 км) перешкоджає їх розвитку. За умови максимального розгону хвиль їх висота при швидкості вітру 5 м/с становитиме 0,14 м, 10 м/с – 0,31 м, 15 м/с – 0,49 м, 20 м/с – 0,68 м.

Розмиву берегової смуги запобігають щільні зарості очерету звичайного (Phragmites australis). Вся берегова смуга зайнята широкою смугою заростей цієї рослини. На південному та південно-західному берегах ширина смуги очерету найбільша та становить 180–260 м. Вздовж узбережжя Білозерки середня ширина смуги очерету становить біля 70 м.

Термічний режим оз. Білого, як і більшості водойм гирлової ділянки Дніпра, залежить від кліматичних факторів та зовнішнього водообміну з русловою мережею. Середньомісячні значення температури води за 2009–2018 рр. характеризувалися коливаннями, пов’язаними зі зміною синоптичної ситуації над південним регіоном. Відхилення температур від середніх значень складали у різні місяці теплого періоду від 0,3 до 4,2оС. Характерною рисою є те, що амплітуда коливання температури водної маси зменшується від квітня до серпня, та підвищується з настанням періоду охолодження водних мас.

Не менш важливим фактором, що впливає на термічний режим водойми є зовнішній водообмін з русловою мережею. Його інтенсивність впливає на перерозподіл значень температур по акваторії водойми. В зоні переходу річкових вод до водних мас оз. Білого відмічається суттєва зміна температурних характеристик. Найбільший градієнт температур спостерігається в 100 метровій зоні від місця входу рук. Кошової до оз. Білого та становить в середньому 0,08оС/м. У водоймі горизонтальний градієнт температур знижується до 0,01–0,02оС/м.

В смт. Білозерка знаходиться водна пам’ятка природи «Білозерські джерела». Білозерські джерела – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Об’єкт розташований на території смт. Білозерка, на березі оз. Біле, по вул. Кооперативній. Статус отримано у 1983 році (рішення Херсонського облвиконкому №441/16 від 19.08.83 р.). Місцевою громадою тут облаштовано так звану «ванну молодості». Вода в місці виходу джерел переважну частину року має температуру біля 13°, що свідчить про значну глибину витоку вод, яка знаходиться нижче ґрунтового горизонту у якому відмічається річний хід температур.

Не дивлячись на наявність в межах селища значної кількості підземних міжпластових вод, що мають активний вихід, екологічно небезпечних геологічних процесів у регіоні досліджень зафіксовано не було.

Прозорість води в озері також в значній мірі залежить від зовнішнього водообміну, кількості органічної складової в складі зависі у фотичному шарі, динамічної активності водних мас (швидкості течій, вітрового хвилювання, тощо).

Донні відклади оз. Білого. Водоймам, що розташовані нижче 60-ти км від Каховської ГЕС притаманний дещо слабкіший зовнішній водообмін. Добова амплітуда коливання рівня води на цій ділянці річки в сучасний період становить біля 20 см, що майже вдвічі менше ніж у нижньому б’єфі Каховської ГЕС. У зв’язку з цим, у водоймах дельти, розташованих нижче м. Херсон, активно протікають процеси мулонакопичення і тут відмічається найбільша потужність відкладів мулу. Накопичення мулу на цій ділянці відбувається навіть у великих за площею заплавних водоймах, якою є озеро Біле.

У розподілі ґрунтів озера відзначається зональність за глибиною. На відстані 200-400 метрів від берега знаходиться зона замулених пісків.

Ближче до центральної ділянки ґрунти озера представлені переважно піщаними мулами та мулами. Зона мулів розташовується на ділянці з глибинами 1,6–1,8 м. Найбільша потужність мулистих відкладів відмічається у центрі водойми та складає 0,50 м.

Проектом не передбачено вплив на підвищення температури. Локальне підвищення температури природних водних об’єктів не очікується. Локальне підвищення вологості повітря не прогнозується. Оцінка впливу на мікроклімат – вплив передбачається, як екологічно допустимий.

На об’єкті проектування – генеральному плані, не виявлено червонокнижних та інших видів рослин, що підлягають охороні. Викиди у атмосферне повітря не можуть призвести до негативного впливу на рослинний світ, оскільки не очікується перевищення норм забруднюючих речовин у повітряному басейні у зоні впливу об’єктів виробничого, житлового та соціально-побутового призначення. Оцінка впливу на флору – вплив може бути визнаний екологічно допустимий.

Проект генерального плану не розташований на території, що відзначається наявністю ареалів розповсюдження червонокнижних та інших цінних видів тварин. Спорудження і експлуатація майбутніх об’єктів виробничого, житлового та соціально-побутового призначення не пов’язані з можливим погіршенням умов існування цінних видів фауни. Фізичні фактори впливу (іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля, звуковий тиск, вібрації) не будуть справляти суттєвого впливу на фауну. Оцінка впливу на фауну –  вплив оцінюється як екологічно допустимий.

зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, які стосуються детального плану території не приймалися.

Проектні рішення прийняті відповідно до чинного законодавства України в галузі містобудування та державних будівельних норм:

–       Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI;

–       Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ;

–       Закону України «Про благоустрій населених пунктів» 06.09.2005 № 2807-IV;

–       ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»;

–       ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» від 12.03.2012 № 107;

–       ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»

–       ДСТУ-Н Б Б.1.1-10:2010 «Настанова з виконання розділів «Охорона навколишнього природного середовища» у складі містобудівної документації. Склад та вимоги»,

–       Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173;

опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом проекту на екосистему і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (можливе збільшення бронхолегеневих захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери).

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови. Кумулятивні ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які впливають одночасно протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись, підсумовуючись можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів відбувається в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують її можливість їх асиміляції або трансформації. На проектованій території великі підприємства–забруднювачі відсутні. При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу який супроводжуються негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин не передбачається.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту – відсутні.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні.

З боку соціально-економічних умов провадження діяльності буде мати позитивний наслідок, так як проектом передбачено формування рекреаційної зони активного відпочинку, що збільшить кількість робочих місць для місцевого населення і дасть можливість поповнювати місцеві бюджети за рахунок відповідних податків.

Набережна, облаштована вздовж озера Біле, не лише підвищить місцеву економічну активність, але й буде сприяти формуванню цілої мережі громадських просторів. Як тільки на набережній з’являється інфраструктура — спортивні зони, популярні кафе, громадські яхт-клуби, водно-розважальні комплекси, велодоріжки, скейт-майданчики — сюди починають стягуватись люди. Створення ландшафтно-рекреаційної зони навкруг озера Біле покращить соціально-екологічну ситуацію в населеному пункті.

Тимчасові наслідки для довкілля – при проведенні підготовчих та будівельних робіт по прокладанню водовідведення та проведення гідрологічних робіт щодо покращення режиму озера Біле (очищення, берегоукріплювальні та намивні роботи). Такі наслідки матиме короткочасний та локальний характер.

Постійні наслідки для довкілля в межах населеного пункту не передбачаються.

Значного та довгострокового негативного впливу під час планованої діяльності на довкілля та здоров’я населення не передбачається.

 

заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування З метою охорони і оздоровлення навколишнього середовища та для забезпечення екологічної стійкості території смт Білозерка до техногенного навантаження у проекті рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через дію законів України щодо екологічного стану та санітарно- епідеміологічного контролю території, місцевого самоуправління.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов на території житлової забудови пропонується:

–             для виконання вимог ДСанПіН 2.2.2.028-99 та можливості містобудівного упорядкування території в зоні впливу діючого кладовища, місцевим органам самоврядування необхідно прийняти рішення щодо припинення нових традиційних поховань в межах освоєних ділянок діючого кладовища з метою скорочення СЗЗ в перспективі до 100м, після закінчення кладовищного періоду (але не раніш ніж через 20 років після останнього поховання);

–             заборона розміщення в межах території що проектується будь-яких об’єктів, несприятливих в екологічному відношенні;

–             дотримання 1-го поясу зони санітарної охорони свердловин водопостачання та їх огородження, визначених спеціалізованим проектом;

–             дотримання параметрів планувальних обмежень при реалізації рішень передбачених даним проектом: дотримання параметрів обмежень визначених санітарними нормами та екологічним законодавством при будівництві об’єктів та мереж інженерної інфраструктури – СЗЗ від очисних споруд комунальної та зливової каналізації, розміщення (реконструкція) трансформаторних підстанцій тощо;

–             налагодження системи моніторингу навколишнього природного середовища (повітряний та водний басейни, ґрунт) з організацією стаціонарних постів та пунктів контролю в межах житлової зони.

У плані охорони атмосферного повітря:

– створення зелених насаджень вздовж вулиць, доріг для захисту від шуму та загазованості житлових та рекреаційних територій.

У плані охорони водного басейну:

–             проведення гідрологічних робіт щодо покращення режиму озера Біле (очищення, берегоукріплювальні та намивні роботи);

–             впровадження комплексу заходів щодо екологізації всього водогосподарського комплексу населених пунктів: реконструкція та оновлення на сучасному рівні всього водопровідного господарства (мереж, насосних станцій тощо), запровадження сучасних технологій та методів водопідготовки питних вод до нормативних рівнів; реконструкція та розширення мереж централізованого водопостачання та інші заходи;

–             упорядкування територій в межах 1-го поясу зон санітарної охорони підземних джерел водопостачання; розробка проекту 2 та 3-го поясів зон санітарної охорони та впровадження заходів і постійного контролю щодо дотримання правового режиму 1, 2, 3-го поясів зон санітарної охорони підземних джерел водопостачання, згідно Постанови КМУ №2024 від 18 грудня 1998 р.;

–             налагодження сучасної системи централізованого водовідведення та підключення всього існуючого і проектного житлового фонду та інших об’єктів водоспоживання до централізованої системи водовідведення;

–             забезпечення відведення поверхневого стоку з усієї території;

–             виконання комплексу заходів з інженерної підготовки при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів: регулювання поверхневого стоку, захист від підтоплення, благоустрій і розчищення водойм; заходи з закріплення схилів тощо.

У плані охорони ґрунтів:

–             дотримання вимог щодо санітарного очищення території, забезпечення 100% охопленням селищної території планово-подвірною санітарною очисткою, розвиток системи

–             роздільного збору сміття, ліквідація несанкціонованих звалищ побутових відходів та інші;

–             проведення рекультивації порушених ділянок; бережливе ставлення до родючого шару ґрунтів які зазнають його механічного зняття, залуження та закріплення його на ділянках поверхневого змиву тощо.

Щодо фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум та електромагнітне випромінювання та інші):

Захист від шуму територій, які межують з автомобільними дорогами, передбачається забезпечити переважно за рахунок створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил землекористування в межах захисних смуг доріг з дотриманням санітарних розривів згідно ДБН В.2.3-5:2018. Система організації дорожнього руху, яка намічена комплексом заходів генерального плану села також направлена на вирішення даної проблеми.

Для забезпечення нормативних рівнів шуму на території житлової забудови пропонується:

–             від вуличної мережі на вільних територіях і на ділянках нового освоєння організація протишумового озеленення відповідно вимог ДСН 173-96 (п.5.25);

–             на території існуючої забудови, де досягти нормативних рівнів шуму за рахунок озеленення неможливо, впровадження конструктивних шумозахисних заходів для першої лінії забудови (шумозахисні екрани, шумозахисні віконні блоки, шумопоглинаючі облицювальні матеріали);

Джерелами електромагнітного випромінювання на території селища є станції мобільного зв’язку. Зазначені об’єкти підлягають нагляду органами санепідконтролю щодо їх розміщення та експлуатації, а також щодо захисту населення від впливу цього фактору.

Ландшафтно-планувальні заходи:

– формування зелених насаджень спеціального призначення (санітарно-захисні зони, протишумове озеленення вуличної мережі);

– утримання зелених насаджень в здоровому, упорядкованому стані, створення та формування декоративних та ефективних в екологічному відношенні, стійких до техногенних навантажень насаджень, скверів і паркових зон;

– організація екологічної мережі за рахунок зелених насаджень загального користування, гідрографічних систем, їх прибережних захисних смуг тощо, як джерел відновлення і збереження екологічного балансу та забезпечення сталого розвитку територій населених пунктів;

Впровадження вищезазначених заходів сприятиме покращенню умов проживання та відпочинку населення, оздоровленню навколишнього середовища та підвищенню його екологічної стійкості до техногенних навантажень.

 

обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки) Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації стала її відповідність  державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам.

Спосіб здійснення стратегічної екологічної оцінки:

–    отримання рецензії та висновків до проекту містобудівної документації;

–   розгляд проекту архітектурно-містобудівною радою;

–   проведення громадського  обговорення та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації.

заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» складовою управляння у сфері містобудівної діяльності є моніторинг стану розроблення та реалізації містобудівної документації всіх рівнів планування території. Органи управління у сфері містобудівної діяльності при виконанні своїх повноважень контролюють стан розробки містобудівної документації на всіх стадіях проектування та досліджують стан реалізації містобудівної документації. Наказом Мінрегіону України від 01.09.2011 № 170 регламентується порядок ведення містобудівного моніторингу.

Моніторинг реалізації містобудівної документації – це система обліку, аналізу та оцінки фактичних змін характеристик об’єктів містобудування і соціально-економічного стану території, в порівняні з проектними показниками, що затверджені містобудівною документацією і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

До завдань Моніторингу в сфері охорони довкілля, у тому числі здоров’я населення належить збір показників інформації:

–       виконання заходів програм економічного і соціального  розвиту територій;

–       стану довкілля;

–       інженерних, геологічних та гідрологічних вишукувань;

–       оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та    повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення;

–       спостережень за режимом  гідрометеорологічних  явищ: лавин, селів, рівня поверхневих вод;

–       затоплення  паводковими  водами,  районів  імовірних  провалів  та зсувів;

–       узагальнених обсягів природно-ресурсного потенціалу, рівня та умов його використання;

–       характеристики оздоровчо-рекреаційного     та    туристичного потенціалу;

–       характеристики природної та техногенної безпеки;

–       статистичної звітності та спеціальних  наукових  досліджень щодо стану здоров’я населення та впливу  навколишнього  природного середовища на здоров’я населення;

–       оцінки санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного   басейнів,   рівнів шумового, електромагнітного  та радіаційного забруднення;

Моніторинг передбачає проведення таких заходів:

–       визначення об’єкта Моніторингу;

–       збір даних,  що  забезпечують  отримання  результатів Моніторингу;

–       обробка отриманих даних в процесі Моніторингу;

–       аналіз отриманих даних в процесі Моніторингу;

–       структурування баз даних за геопросторовою інформацією Моніторингу, що забезпечують зберігання та оперативне використання отриманої інформації.

Моніторинг проводиться постійно,  його результати заносяться у базу даних містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та  внесення змін до містобудівної документації. Технологічна  складова  Моніторингу встановлюється з урахуванням показників інформації Моніторингу і програмно-технічних комплексів обробки інформації та виду вихідних матеріалів  з  визначенням  технологічної схеми проведення робіт камеральної  обробки  матеріалів  спостережень, переліком робочих операцій  збору  показників,  їх параметрів точності та формування бази даних.

 

опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності) Транскордонних наслідків не очікується
резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку аудиторію Текстові та графічні матеріали генерального плану додаються.

Заява

про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки

проекту «Генеральний план смт. Білозерка»

 

1. Замовник Виконавчий комітет Білозерської селищної ради
2. Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування Проект містобудівної документації – Генеральний план території смт.Білозерка розроблявся на підставі рішення Білозерської селищної ради від 26.03.2018 №116/342 «Про надання дозволу на розроблення генеральних планів населених пунктів Білозерської селищної ради об’єднаної територіальної громади Білозерського району Херсонської області» з метою визначення принципів та напрямків планувальної організації та функціонального призначення території; визначення потреби у зміні межі населеного пункту, черговість та пріоритетність забудови; визначення  потреби в територіях для забудови та іншого використання; упорядкування вулично-дорожньої мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки та благоустрою території; формування системи охорони навколишнього природного середовища, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану території; визначення послідовності реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території; позначення територіальних зон, встановлення містобудівного регламенту та визначення містобудівних умов та обмежень для відповідної території.

Орієнтовна площа території – 1142,5 га.

При розробленні генерального плану планується, розглянувши містобудівну ситуацію, що склалася, надати пропозиції щодо:

–         розвитку прибережної зони озера Біле;

–         можливості розміщення нової садибної забудови ( на земельних ділянках площею від 0,06 га до 0,15 га в залежності від особливостей проектування);

–         можливості прокладання нових, винесення, перенесення, переобладнання існуючих інженерних мереж та їх споруд (за необхідності) для забезпечення комфортної життєдіяльності мешканців населеного пункту.

3. Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів) Видів планованої діяльності та об’єктів, які Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» віднесені до тих, що можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, проектом містобудівної документації не передбачається.

 

4. Ймовірні наслідки
– для довкілля, у тому числі для здоров’я населення Затвердження  Генерального плану смт.Білозерка, не матиме наслідків для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату,  води, ландшафту, природних територій та об’єктів, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини.

Містобудівною документацією будуть визначені заходи щодо охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки,

комплексного благоустрою та озеленення , які позитивно вплинуть на стан повітря та безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я.

– для територій з природоохоронним статусом Природоохоронні об’єкти в межах території детального планування та на прилеглих територіях відсутні.
– транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення Транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, відсутні.
5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено Затвердження генерального плану не призведе до негативних наслідків для довкілля, а тому не потребує розгляду альтернатив.

 

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки З дотриманням  державних санітарних норм та правил, державних будівельних норм, детальним планом території будуть визначені прибудинкові територій житлових будинків, земельні ділянки під розміщення інших об’єктів, розроблена схема планувальних обмежень.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації є її відповідність  державним будівельним нормам та санітарним нормам і правилам.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

–   отримання рецензії та висновків до проекту містобудівної документації;

–  розгляд проекту архітектурно-містобудівною радою;

–   проведення громадського  обговорен-ня та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації.,

–    

7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування Виконання документа не матиме негативних наслідків для довкілля та здоров’я населення.
8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку Відповідно до статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища».

Завданням на розроблення Генерального плану смт.Білозерка передбачено розроблення розділу «Охорона навколишнього природного середовища». Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища» у складі текстової частини генерального плану.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки надаються у письмовій формі до Білозерської селищної ради у кабінеті №4 приміщення селищної ради за адресою: вул.Свободи, 83 смт.Білозерка, у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання цієї заяви.

За відсутності письмових зауважень і пропозицій протягом зазначеного строку замовник самостійно визначає обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку.

 


Проект Генерального плану смт Білозерка (основне креслення) поєднаний зі схемою проектних планувальних обмежень

Модель перспективного розвитку населеного пункту

План існуючого використання території, схема існуючих планувальних обмежень

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту містобудівної документації «Генеральний план смт.Білозерка»

ПОВІДОМЛЕННЯ

Білозерською селищною радою прийняте рішення від 26.03.2018 №116/342 «Про надання дозволу на розроблення генеральних планів населених пунктів Білозерської селищної ради об’єднаної територіальної громади Білозерського району Херсонської області».

Виконавчий комітет Білозерської селищної ради визначено замовником проекту зазначеної містобудівної документації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» направляємо Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки  проекту «Генерального плану с.Надеждівка».

Пропозиції та зауваження приймаються протягом 15 днів за адресою: приміщення селищної ради, кабінет 4, вул. Свободи, 83, смт Білозерка

Заява

про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки

проекту «Генеральний план с.Надеждівка»

 

1. Замовник Виконавчий комітет Білозерської селищної ради
2. Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування Проект містобудівної документації «Генеральний план с.Надеждівка» розроблявся на підставі рішення Білозерської селищної ради від 26.03.2018 №116/342 «Про надання дозволу на розроблення генеральних планів населених пунктів Білозерської селищної ради об’єднаної територіальної громади Білозерського району Херсонської області» з метою визначення принципів та напрямків планувальної організації та функціонального призначення території; визначення потреби у зміні межі населеного пункту, черговість та пріоритетність забудови; визначення  потреби в територіях для забудови та іншого використання; упорядкування вулично-дорожньої мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки та благоустрою території; формування системи охорони навколишнього природного середовища, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану території; визначення послідовності реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території; позначення територіальних зон, встановлення містобудівного регламенту та визначення містобудівних умов та обмежень для відповідної території.

Орієнтовна площа території – 156,35 га.

При розробленні генерального плану планується, розглянувши містобудівну ситуацію, що склалася, надати пропозиції щодо:

–         можливості розміщення нової садибної забудови ( на земельних ділянках площею від 0,06 га до 0,15 га в залежності від особливостей проектування);

–         можливості винесення, перенесення, переобладнання інженерних мереж та їх споруд (за необхідності) для забезпечення комфортної життєдіяльності мешканців населеного пункту

3. Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів) Видів планованої діяльності та об’єктів, які Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» віднесені до тих, що можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, проектом містобудівної документації не передбачається.

 

4. Ймовірні наслідки
– для довкілля, у тому числі для здоров’я населення Затвердження  Генерального плану с.Надеждівка, не матиме наслідків для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату,  води, ландшафту, природних територій та об’єктів, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини.

Містобудівною документацією будуть визначені заходи щодо охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки,

комплексного благоустрою та озеленення , які позитивно вплинуть на стан повітря та безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я.

– для територій з природоохоронним статусом Природоохоронні об’єкти в межах території детального планування та на прилеглих територіях відсутні.
– транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення Транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, відсутні.
5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено Затвердження генерального плану не призведе до негативних наслідків для довкілля, а тому не потребує розгляду альтернатив.

 

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки З дотриманням  державних санітарних норм та правил, державних будівельних норм, детальним планом території будуть визначені прибудинкові територій житлових будинків, земельні ділянки під розміщення інших об’єктів, розроблена схема планувальних обмежень.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації є її відповідність  державним будівельним нормам та санітарним нормам і правилам.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

–   отримання рецензії та висновків до проекту містобудівної документації;

–  розгляд проекту архітектурно-містобудівною радою;

–   проведення громадського  обговорен-ня та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації.,

–    

7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування Виконання документа не матиме негативних наслідків для довкілля та здоров’я населення.
8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку Відповідно до статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища».

Завданням на розроблення Генерального плану с.Надеждівка передбачено розроблення розділу «Охорона навколишнього природного середовища. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища» у складі текстової частини генерального плану.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки надаються у письмовій формі до Білозерської селищної ради у кабінеті №4 приміщення селищної ради за адресою: вул.Свободи, 83 смт.Білозерка, у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання цієї заяви.

За відсутності письмових зауважень і пропозицій протягом зазначеного строку замовник самостійно визначає обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку.